Авдіївська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 4 Авдіївської міської ради Донецької області

Четвер, 28.10.2021, 04:03

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | Символіка школи | Реєстрація | Вхід

 
 
ПРАПОР
 
 
 
 
ГЕРБ
 
 

 

 

«Школа издали - не школа, а будто плывет по черной воде среди темной

ночи красивый пароход, зажжённый яркими огнями»

Михаил Колосов «Три куля черных сухарей».

           Такими словами описав рідну школу колишній учень, а потім письменник М.М. Колосов.
Авдіївська загальноосвітня школа I-II ступенів №4 була заснована у 1904 році як церковнопарафіяльна. До будівництва шкільного приміщення діти навчались у трьохкласній церковнопарафіяльній школі. 3 1900 р. по 1902 р. почали будувати другий корпус школи на кошти земства. Повністю школа почала працювати з 1904 р. Першими вчителями були регент Бондаренко Степан Андрійович та його дружина.

  У школі було три класи, в яких навчались 40 учнів. Діти всіх класів учились разом, вчились одні хлопчики. Вивчали російську мову, арифметику, Закон Божий та церковний спів. У перших двох класах писали на грифельних дошках, а у третьому класі видавалися зошити. Після закінчення третього класу здавали екзамени в Авдіївці - 1, на яких були присутні священик, земське начальство, начальник депо. Екзамени здавали в письмовій формі з російської мови i арифметики, в усній формі здавали Закон Божий. У той час у школі існували тілесні покарання: били лінійкою, ставили в куток на коліна, а також підсипали під них горох. За царської влади уряд забороняв приймати дітей робітників у середню та вищу школу. Освіта дітей робочого класу обмежувалась початковою школою. Наша школа зіграла велику роль у 1917 році. Територія, де стоїть школа, називалась тоді село Авдіївка. 25 грудня 1917 р. в нашій школі за церковним дзвоном було скликано збори населення всього села Авдіївки, на яких розглядались такі важливі питання:

1. Про міжнародне і внутрішнє положення країни.
2. Організація волосної ради робітничих і селянських депутатів.

 

    Головою революційного комітету був обраний Сбєжнев Дмитро Федорович. Першим головним завданням Авдіївської ради було  дістати хліб для бідного населення. Друга задача - облік землі, худоби і сільськогосподарського інвентарю поміщика Корчиці й великого господарства Піски Новоросійської громади. У цей період Радянська влада поставила собі за мету відмінити та знищити неграмотність, дати всьому народові освіту. Діти робітників та селян заповнили класні кімнати шкіл. Не стала винятком і наша школа . У школі були заборонені тілесні покарання. А Закон Божий був відмінений.

    У роки громадянської війни 27 воїнів, колишніх учнів нашої школи, воювали в 4 Задніпровському полку. Їх командиром був полковник Сбєжнєв Д.Ф.

   У 20-ті роки на території села Авдіївки було дві школи: «на горі» школа №5 і школа №4 (корпус №1). У нашій школі була початкова школа і 5-7 класи, у школі навчалося більше 100 учнів, а в 1930 р. в школі було уже 800 учнів. Посаду директора школи обіймав Пузиревський Євстратій Іванович.

      Школа росла, приміщення було мале, тому знайшли наступний вихід. Для початкових класів були пристосовані будівлі: колишній дім священика біля сільської ради і колишня «холодна» у дворі сільради, де сиділи заарештовані.
дім купця Сахарова на вулиці Красній також перетворився на класні кімнати, там були квартири для учителя й конюха. Через відсутність спеціальної шкільної споруди школа була розкидана у 5 місцях, що дуже ускладнювало роботу школи. Заняття проходили в три зміни. Потрібно було терміново будувати школу. У 1932 р. за рішенням сільської ради почалось будівництво нової школи (другого корпусу). У 1933 р. будівництво нової шкільної споруди з 5 класних кімнат було завершено. А в 1936 р. семирічка була реорганізована у середню школу. Напередодні Великої Вітчизняної війни у школі було 1572 учні, яких навчало 52 учителя й два завучі для старших і початкових класів. У колективі було 8 учителів з вищою освітою
, і 31 учитель з незакінченою вищою та середньою освітою. Після закінчення школи багато її випускників стали відомими людьми не тільки міста Авдіївки, наприклад, Пастарнак Олександр Григорович, Букреєва Ольга Пилипівна, Москавець Марія Омелянівна стали вчителями, Мікуліна Варвара Панасівна, Лозова Нонна Яківна - лікарями, Толмачов Пилип і Волков Леонід - льотчиками, Колосов Михайло Макарович - письменником. Останнього передвоєнного року директором школи був Кисіль Іван Григорович. Школа в 1941 році, як і тисячі інших шкіл, пережила страшну трагедію і була спалена італійцями.

    Восени 1942 року з ініціативи колишніх учнів нашої школи Русанова Леоніда і Михайла була створена підпільна комсомольська організація. Учасниками проводилась агітаційна робота серед молоді, спрямована на зрив мобілізації до німецької армії та набору робочих до Німеччини. Члени цієї організації працювали на транспорті під час окупації, організовували саботаж на роботі, брали участь в організації втечі радянських військовополонених, працюючих в паровозному депо станції Ясинувата. Підпільною групою поширювались листівки, скинуті радянськими літаками. Працюючи на залізничному транспорті по ремонту колій, Доронін Ф.П. і Русанов Л. засипали піском букси вагонів, що призводило до горіння буксів. За мужність та відвагу, виявлені в боротьбі проти німецько-фашистських окупантів в період Великої Вітчизняної війни, Русанов Леонід Карпович був нагороджений медаллю «За відвагу» та Білозьоров Михайло Опанасович - медаллю «За бойові заслуги». У 1945 році після звільнення Донбасу у спадщину від німецько-італійських окупантів залишились лише спалені будинки школи. Але потяг до знань у дітей був великий. Тому було прийнято рішення навчатися в 9-ти будинках, які були пристосовані до навчання і знаходились на близьких вулицях. Навчались у дві зміни. У кожному класі навчалось 45-50 учнів. Всього учнів було приблизно 800 чоловік. Необхідно було терміново відбудувати основний корпус школи. У відновлювальних роботах приймали активну участь учителі та учні.

Школа у період 1945-1990 років

Це були тяжкі післявоєнні роки. Школа була напівзруйнована, але завдяки учням, їх батькам, а також директору Янченку Якову Кузьмичу, школа була відбудована й відкрита. У 1950 році в урочистий обстановці напередодні 1 вересня на мітингу школу відкрив директор школи. Першими переступили поріг школи з букетами живих квітів учні-відмінники. А в 1953 році був перший післявоєнний випуск десятого класу.

На 01.01.1959 року в школі було 22 класи, а в них 838 учнів. У школі був окремий фізико-хімічний кабінет, кімната для уроків фізичної культури, майстерня. У 1961 була зроблена прибудова правого крила школи – три класні кімнати і їдальня. У 1980 р. був прибудований спортивний зал.

Школа у період незалежності України

У 1998 році школа одержала статус україномовної. Усі класи в школі отримують навчання українською мовою.

У 2004 році наша школа відсвяткувала свій ювілей - 100-річчя школи з дня її заснування. Зараз у школі навчаються 106 учнів, педагогічний колектив складається з 19 педагогів.

Багато випускників нашої школи стали учителями:

І. Ткаченко В'ячеслав Олександрович – вчитель фізики;
2. Костіна Валентина Костянтинівна - учитель початкових класів;
З. Єріна Людмила Геннадіївна - учитель англійської мови;
4. Шалагінова Галина Миколаївна -  учитель російської мови та літератури;
5. Меренкова Світлана Анатоліївна - учитель російської мови та літератури;
б. Скрипниченко Ганна Олександрівна - учитель англійської мови;
7. Тіпун Ірина Василівна - учитель географії;
8. Бурова Ольга В'ячеславівна - учитель початкових класів;
9. Колєсова Ольга Олексіївна - учитель української мови та літератури;
10. Несінова Валентина Олексіївна - учитель праці.

Сьогодні в школі працюють ті, хто самі були учнями, а зараз вчителі.

Копач Наталія Павлівна - учитель початкових класів

Куцова Леліта Анатоліївна - учитель трудового навчання

Чуйкова Ганна Євгенівна - учитель української мови та літератури

Бісерова Єльвіра Олександрівна - вчитель початкових класів

Франкова Анна Володимирівна - вчитель початкових класів та англійської мови

Харитоненко Наталія Олександрівна – вчитель української мови та літератури

За період існування школи директорами були:

  1. Пузиревський Євстратій Іванович
  2. Кисіль Іван Григорович
  3. Немченко Микола Матвійович
  4. Янченко Яків Кузьмич
  5. Шевченко Олексій Миколайович
  6. Ткаченко Григорій Максимович
  7. Толбатова Роза Іванівна
  8. 3олотухін Валерій Олександрович
  9. Доронін В'ячеслав Іларіонович
  10. Ємельченко Сергій Анатолійович
  11. Коблякова Олена Василівна
  12. Шерухіна Світлана Анатоліївна
  13. Нєкрасова Алла Робертівна
  14. Дєброва Дана Тарасівна
  15. Атаманова Світлана Іванівна
  16. Дейнега Оксана Володимирівна

Форма входу

Пошук

Календар

«  Жовтень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 64

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0