Авдіївська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 4 Авдіївської міської ради Донецької області

Вівторок, 19.03.2024, 05:03

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | Поради батькам | Реєстрація | Вхід

Поради психолога батькам першокласників
  1. Підготовка до школи – процес і урочистий, і хвилюючий одночасно. І не тільки для малюка, який вже через місяць стане "дорослим" школярем, але і для його мами і тата. Часом більше самих першокласників хвилюються їхні батьки, які мучаться думкою, чи готовий їх синок чи донька до першого класу. До того ж напередодні школи майбутні першокласники нерідко задають їм питання, на які складно відповісти навіть дорослому.
  2. Саме тому ми постаралися відповісти на "недитячі" питання майбутніх першокласників і дати поради батькам про те, як підготувати дитину до шкільного життя. Поданий матеріал пропонується для батьків майбутніх першокласників та для шкільних психологів і вчителів початкових класів для роботи з батьками.
  3. Влаштуйте прогулянку до школи. Обов'язково проведіть дитині невелику екскурсію до школи: походіть по двору і навколо неї, а потім увійдіть всередину. Бажано показати дитині, в якому класі вона буде вчитися, де знаходиться туалет (до речі, якщо дитина привчена ходити в туалет тільки вдома, то не буде зайвим під час прогулянок по місту поводити її в громадські туалети) та їдальня. Періодично можна ходити гуляти до школи, граючи по дорозі у щось. Так дорога до школи буде завжди викликати хороші асоціації у малюка.
  4. Збирайте портфель та одягайте форму. Непогано кілька разів за місяць потренувати збори до школи: нехай першокласник самостійно надіне шкільну форму. Потім мама або тато, розкидавши його шкільне приладдя по підлозі, покаже, як збирати портфель і що куди класти.
  5. Грайте в школу. Батьки можуть посадити дитину серед іграшок і провести "урок", при цьому попросити малюка встати, коли мама- "вчителька" входить в "клас", потім сісти за парту, взяти в руку ручку, відкрити зошит. Так для дитини не будуть незвичними ці "команди", коли вона почує їх у школі, і вона легко їх виконає. Також доведеться пояснити першокласникові, що в школі його будуть називати за прізвищем. Тому необхідно навчити його реагувати і відгукуватися на прізвище, наприклад, у грі в школу звертатися не інакше як "Петров", "Сидоров" і т. д.
  6. До того ж безліч дитячих письменників описують у своїх розповідях маленьких дітей, які збираються піти до школи. Нехай головний герой якоїсь книжки супроводжує малюка на всіх етапах підготовки до школи. Тоді він стане впевненіше, знаючи, що безліч дітей навколо теж йдуть до школи, як і він.
  7. Встаємо раніше. Місяця, щоб привчити дитину вставати раніше, вистачить. Досить щодня віднімати від її сну по 5-10 хвилин. Тоді першого вересня малюк не буде сонно позіхати на лінійці. Але пробудження дитини має супроводжуватися приємними для неї діями, наприклад, усмішкою або обіймами мами.
  8. Дружимо з годинником. Необхідно поставити в кімнаті малюка годинник, навчивши його по ньому розбиратися в часі. Це стане в нагоді в школі, наприклад, щоб знати, скільки хвилин є на виконання завдання. Також важливо, щоб малюк вмів укладатися в терміни. Для цього слід скласти графік його звичайного дня і повісити на видному місці. А коли малюк буде, наприклад, малювати, грати або їсти, можна звернути його увагу на те, скільки йому ще залишилося часу на цю дію за розкладом.
  9. Вчимося порядку. Нехай у малюка з'являться всілякі папки, коробочки, файлики, і він навчиться складати туди свої малюнки, фломастери та інші дрібниці. Розвивати цю навичку потрібно заздалегідь, щоб школяр не був Машею-растеряшею. До речі, можна розвісити по кімнаті невеликі записочки, наприклад, "акуратно повісь речі на стілець" - це буде сигналом до дії.
  10. "Доросла" кімната. У кімнаті обов'язково повинно з'явитися щось, що говорило б йому про "доросле" шкільне життя, про зміну його статусу, щоб школяр швидше звикав. Приміром, той же письмовий стіл або можна вже зараз купити малюкові невелику шкільну дошку з крейдою.
  11. Більше зеленого. Цей колір і стимулює увагу, і розслабляє. Бажано, щоб в кімнаті малюка з'явилося щось зелене. Психологи кажуть, що тільки після 7 років у дитини починають працювати частини мозку, які відповідають за утримання тіла в одній позі. До 7 років приборкати маленького "зірвиголову" дійсно складно. Але тим не менш протягом останнього місяця до школи батьки можуть по трохи розвивати навички посидючості в дитини. Адже в школі без них доведеться непросто.
  12. Шийте чи грайте в шахи. Активних дівчаток можна навчити шити або плести з бісеру, а хлопчиків - грати в шахи, шашки. Бажання виграти у мами чи тата або зшити красиву іграшку "переважать" бажання дитини постійно відволікатися на все підряд і не сидіти на місці (це спрацює, тільки якщо малюка вдасться зацікавити).
  13. Є ще один спосіб: щодня протягом місяця пропонувати дитині посидіти хоча б три хвилини, уважно розглядаючи якусь картинку. При цьому давати їй якесь завдання, наприклад, розповісти потім про свої враження чи скласти якусь історію по цьому малюнку.
  14. Формуйте позитивний образ школи. Ні в якому разі не потрібно говорити першокласникові фрази типу "закінчилося дитинство, почалося доросле життя" або "не будеш слухати вчительку, вона тебе покарає". Так любов до школи в нього точно не виховати. Добре, якщо б перша вчителька написала листа майбутньому учневі, розповівши про те, як вони цікаво будуть проводити час у школі, скільки всього нового він дізнається, як багато друзів з'явиться. Якщо домогтися творчого підходу від учителя не вдалося, розповісти про все це повинні батьки. Ще від них вимагається більше хороших забавних історій з їх шкільного життя, наприклад, про те, як вони знайшли свого першого шкільного друга. Також можна показати першокласникові батьківські шкільні фотографії.
  15. Не залякуйте оцінками. Казати дитині про те, що вона повинна приносити тільки хороші оцінки заборонено. Тим більше що в 1-му класі їх не ставлять. Краще вже зараз завести журнал досягнень малюка, щодня записуючи туди кожен його успіх, наприклад, "сьогодні малюк сам почистив зуби". Тоді він буде знати, що хороші оцінки - це не єдині його заслуги перед батьками і перестане боятися принести "двійку", коли буде ходити до школи.
  16. Жартуйте над дитиною. Наприклад, прізвище - Пузирьов. "Для профілактики" образ батьки можуть іноді називати малюка Пузир або бульбашка, щоб такі прізвиська були для нього на слуху. Тоді в школі вони не будуть для нього неприємною несподіванкою.
  17. Більше рольових ігор. В останній місяць потрібно якомога частіше запрошувати дітей у будинок (ще краще - майбутніх однокласників). Хай грають в будь-які рольові ігри: доктор-пацієнт, дочки-матері або постановки улюблених мультфільмів. Саме на основі таких ігор діти вчаться знаходити спільну мову між собою.
  18. Не "ліпіть" вундеркінда. За місяць до школи не потрібно намагатися підтягти всі "хвости", годуючи дитину новою інформацією. Педагоги та психологи не радять відточувати уміння дитини до досконалості, наприклад, вчити його читати не 30 слів за хвилину, як годиться першокласникові, а 60. Так, з одного боку, бути лідером серед своїх однолітків приємно будь-якій дитині, але з іншого - відсутність "конкуренції" вбиває прагнення поліпшувати свої навики. У той час як успіх того ж сусіда по парті - хороший стимул для "відсталого" першокласника навчитися читати трохи швидше.
  19. Тренуйте увагу і не тільки. Наприклад, хороша гра для тренування пам’яті і уважності: розкласти на столі десять будь-яких предметів. Нехай малюк уважно подивиться на них протягом 1 хвилини, намагаючись запам'ятати якомога більше, а потім, не дивлячись на стіл, розповість, що там лежить. Ще можна забрати один предмет і замість нього покласти другий - нехай скаже, яку річ замінили.
  20. Дуже добре тренувати мислення прямо під час чергової прогулянки. Наприклад, дати дитині таке завдання: розкласти поняття на складові (варіант: що входить в поняття взуття?), А потім, навпаки, "зібрати" в одне ціле, назвавши поняття (варіант: кіт, собака, жираф, ведмідь - хто це?).
  21. Нарешті, мова. Прочитавши казку на ніч, мама або тато можуть попросити малюка переказати почуту історію і відповісти на декілька нескладних питань по ній. Так першокласник навчиться висловлювати свою думку, розмірковувати на задану тему і чітко відповідати на запитання.

 

Добірка яскравих мультфільмів про справжню дружбу.

 

Усім нам хочеться мати справжніх друзів, до яких у будь-який час можна звернутися за порадою, з якими можна поговорити та просто цікаво провести час. Але що ми бачимо зараз? Усе частіше діти або не мають справжніх друзів, залишаючись сам на сам із своїми проблемами та переживаннями, або ж очікують від дружби надто багато для себе особисто, а самі при цьому нічого не хочуть давати.

До чого це може призвести? До проблем у спілкуванні з оточуючими, невміння виражати власні емоції та допомагати одне одному. Звісно, навчити дружити неможливо, але показати, якою може бути дружба, цілком реально! І допоможуть вам у цьому тематичні мультфільми (тисніть на посилання). Приємного перегляду!

https://naurok.com.ua/post/5-multfilmiv-dlya-shkolyariv-pro-druzhbu

 

Рекомендації батькам у ситуаціях, коли підлітки проявляють суїцидальні тенденції або відчай:

• Залишайтеся самими собою, щоб дитина сприймала вас як щиру, чесну людину, якій можна довіряти.

 • Дитина має почуватися з вами на рівних, як із другом. Це дозволить встановити довірчі, чесні стосунки. Тоді вона зможе розповісти вам про свої проблеми та труднощі.

 • Важливо не те, що ви говорите, а як ви це говорите, чи є у вашому голосі щире занепокоєння, турбота про дитину.

• Говоріть з дитиною на рівних; не варто діяти як вчитель або експерт, розв’язувати кризу прямолінійно, бо це може відштовхнути дитину.

• Зосередьте увагу на почуттях дитини, на тому, що вона замовчує, дозвольте їй розповісти про свої проблеми.

• Не думайте, що вам слід говорити відразу, коли виникає пауза в розмові: використовуйте час мовчання для того, щоб краще подумати і вам, і дитині.

• Проявляйте щире співчуття та інтерес до дитини, не перетворюйте розмови з нею на допит, ставте прості, щирі запитання («Що трапилося?», «Що відбулося?»), які будуть для дитини менш загрозливими, ніж складні.

 • Спрямовуйте розмову в бік душевного болю, а не від нього, адже ваш син або донька саме вам, а не чужим людям, може повідомити про інтимні, особистісні проблеми.

• Намагайтеся побачити кризову ситуацію очима своєї дитини, ставайте на її бік, а не на бік інших людей, які можуть завдати їй болю.

• Дайте можливість вашій дитині знайти власні відповіді, навіть тоді, коли ви вважаєте, що знаєте вихід із кризової ситуації.

• Ваша роль полягає в тому, щоб надати дружню підтримку, вислухати, бути зі своєю дитиною, коли та страждає, навіть якщо вирішення проблеми начебто не існує. Дитина у стані горя, в ситуації безвиході може змусити вас почуватися безпорадним, але необхідно пам’ятати, що ваша дитина має знайти власний вихід із проблемної ситуації.

• Обійміть дитину. Для гарного самопочуття необхідні вісім обіймів на день.

• Сприймайте дитину як самостійну дорослу особистість із власним індивідуальним світоглядом, цінностями, переконаннями, бажаннями та вимогами.

• Покажіть, що дитина вам небайдужа, дайте відчути, що вона бажана.

• Якщо ви не знаєте, що казати, не кажіть нічого, просто будьте поруч.

У випадку якщо існує реальний суїцидальний ризик або вже відбулася спроба, то батькам можна порадити таке:

• Першим кроком у запобіганні самогубству завжди буває встановлення довірчого спілкування.

 • Батькам слід подолати власний страх перед бесідою з дітьми.

• Діти в стані суїцидальної кризи стають надто чутливими, особливо до того, як і що говорять дорослі, тому іноді дієвішою є невербальна комунікація: жести, дотики тощо.

 • Якщо батьки відчувають, що дитина начебто відхиляє їхню допомогу, їм слід пам’ятати, що вона водночас і прагне, і не хоче її, тому для досягнення позитивного результату необхідні м’якість і наполегливість, терпіння й максимальний прояв співчуття і любові тощо.

Гіперактивна дитина.

Психологічні поради вчителю

Як же правильно  спілкуватися з гіперактивною дитиною?
Пропоную декілька простих, але ефективних правил:

  • Не забороняйте дитині стояти під час уроку, якщо їй це потрібно.
  • Давайте їй можливість  рухатись на уроці (доручіть витирати дошку, впроваджуйте фізкультхвилинки).
  • Ніколи не наказуйте, не примушуйте, але також і не потрібно підлещуватися  перед  такою дитиною.  Достатньо буде попросити, можливо, декілька разів.
  • Назавжди відмовтеся від читання нотацій. Така дитина буде тільки нервувати, але ніяких висновків при такому підході для себе не зробить. Краще поставити запитання про можливі наслідки такої поведінки або самому розказати учневі  схожу історію, при цьому ніяк не звинувачуючи його у тому що трапилось.
  • Під час уроку зведіть до мінімуму усі відволікаючи фактори. Для цього перш за все виберіть для дитини оптимальне місце за партою – у центрі класу напроти дошки.
  • Дозувати учню виконання великого завдання, розбивати його на окремі частини. Контролювати етапи виконання роботи .
  • Така дитина набагато краще впорається із більш важкими, але цікавими, динамічними завданнями, ніж з довгими і нудними. Тому, готуючись до уроку, вчитель  може розробити для таких дітей індивідуальні завдання або зробити сам урок більш динамічним.
  • Не доручайте учневі масу справ водночас  (староста, редактор, режисер та інші можливі ролі) Звісно, такі діти полюбляють нести велику відповідальність, і навіть якщо це в них добре виходить,  таке  підриває їх і без того нестабільний емоційний стан. Зупиніться на чомусь одному, своєчасно змінюючи види діяльності.
  • Корисним буде надавати такій дитині робити одну вправу, але на певний час, щоб вона могла його виконати.
  • У разі агресивної поведінки, або після конфлікту, якщо дитина зовсім не намагається разом з вами аналізувати ситуацію та знайти вихід, дайте їй можливість побути на самоті, подумати самостійно. Вона обов’язково виявить свою провину та зробить необхідні висновки. Якщо дитина категорично відмовляється просити вибачення,  запропонуйте їй замість цього зробити щось приємне та несподіване на знак примирення.
  • Намагайтеся ніколи не казати дитині різке «Ні».
    Завжди знаходьте час, щоб вислухати таку дитину, та спробуйте не критикувати її розповідь.
  • По можливості ігноруйте визиваючі вчинки дитини.  Та заохочуйте до хорошої поведінки.
  • Давайте можливість таким учням покричати на перерві , таким чином діти знімають слабкість та гнів.
  • Під час уроку намагайтеся якомога більше контролювати свою власну поведінку, свої емоції.
  • Якщо учень порушує дисципліну, замість зауваження знайдіть для нього запитання  або доручіть щось зачитати вголос, пошуткуйте, змініть вид діяльності.

Агресивна дитина.
Психологічні поради вчителю

Здається, все добре зрозуміло, але як цього досягти вчителю? Пропоную вам принципи спілкування з агресивними дітьми:

  • Пам’ятайте, що заборони, підвищення голосу –  неефективні способи у виправленні агресивності.
  • Дайте можливість таким дітям своєчасно зняти напруження за допомогою фізкультурних хвилинок, читання вголос.
  • Слідкуйте за своєю поведінкою , контролюйте свій  гнів, не надаючи йому форми погроз та звинувачень.
  • Важливо, щоб дитина зрозуміла, що вона потрібна в класі, що її цінують та приймають. А для цього вам необхідно дізнатися про інтереси та здібності такого учня, перевести активність у корисне русло.
  • Таким учням слід частіше надавати можливість працювати в групах, де успіх залежить від колективної роботи, вміння спілкуватися, домовлятися.
  • Один із корисних способів змінити поведінку дитини – це "піймати" її на хорошому вчинку.   Кожен раз, коли дитина стримує себе і не починає бійки, просто скажіть, що вона стала сильнішою. Дитина реагує на похвалу, користуйтеся цим для того, щоб зробити добре відношення звичкою.
  • Введіть штрафні санкції. Це можуть бути додаткові домашні завдання, виключення із ради класу. Головне, щоб учень знав про можливі наслідки своєї поведінки. 
  • Допоможуть класні години, де  піде мова про почуття, емоції та методи їх контролювання. Головне, щоб під час таких уроків було менше монологів, але ні в якому разі не акцентуйте увагу класу на проблемних дітях.

 

Вправи, ігри для розвитку понятійно – логічного мислення

 

  1. Складання речень. Ця гра розвиває здатність встановлювати звязки із окремих елементів. Беруть навмання три слова, не схожих за значенням, наприклад, «озеро», «олівець», «ведмідь». Необхідно якомога більше скласти речень з цими трьома словами, при цьому можна змінювати відмінок та використовувати інші слова.
  2. Виключення зайвого. Беремо три будь-які слова, наприклад, «собака», «сонце», «помідор». Необхідно залишити тільки ті слова, які схожі між собою за будь-якою ознакою, а зайве виключити. Найлегший варіант виключити слово «собака», тому що «помідор» і «сонце» об’єднує те, що вони круглі, але треба шукати якомога більше варіантів.
  3. Пошук аналогів. Ця гра вчить виокремлювати в предметі різноманітні властивості, формувати здатність класифікувати явища за їх ознаками. Називаємо будь-який предмет або явище, наприклад, «вертоліт». Необхідно виписати якомога більше аналогів, тобто інших предметів, які схожі  з ним за різними істотними ознаками. Наприклад, це можуть бути названі «птиця», «метелик» (тому що літають), «поїзд», «автобус» (тому що транспорт) та інше. Перемагає той, у кого написане найбільше число груп аналогів.
  4. Головоломки. Мета: розвинути логічне мислення, увагу, здатність до аналізу.
  5. Способи застосування предмета. Ця гра розвиває здатність концентрувати мислення на одному предметі, вміння вводити його у самі різноманітні ситуації та взаємозвязки. Називається який-небудь добре відомий предмет, наприклад, «книга». Необхідно назвати якомога більше різноманітних способів його застосування.
  6. Різноманітні види завдань з паличками та сірниками (викласти фігуру з певного числа сірників, перенести одну з них, щоб отримати певне зображення тощо).

                                                                                                                           

Як допомогти дитині безпечно користуватись Інтернетом: ідеї для батьків

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА КОРИСТУВАННЯ:

§ Домовтесь про правила використання цифрових пристроїв у Вашій родині. Наприклад, не пізніше ніж за годину перед сном, вимикати всі цифрові пристрої. Це корисно тому, що «блакитне світло» екрану пригнічує секрецію гормону мелатоніну (відомого як «гормон сну»), тому людина гірше засинає.

§ Оптимальний час користування Інтернетом залежить від пристрою, який використовує дитина. Для дошкільнят не рекомендовано використання цифрових пристроїв взагалі (особливо до 2-х років), а для старшокласників – до 2 годин на день загалом.

§ Встановіть на цифровий пристрій антивірусні програми і налаштування безпеки. Сьогодні практично всі мобільні оператори і провайдери пропонують функцію безпечного Інтернету для Ваших дітей. Але пам’ятайте: важливим чинником є підтримка довірливих відносин з дитиною, обговорення досвіду використання Інтернету, проблем та можливостей, з якими вона зустрічається під час користування всесвітньою мережею. Покарання не вчать дитину цінностей або норм поведінки, а можуть лише збільшити ймовірність таємного проступку. Обговоріть з дитиною, чому Ви встановлюєте таку програму і для чого.

§ Цікавтеся тим, що робить дитина онлайн, що їй подобається дивитися. Установіть собі ті ігри, в які грає Ваша дитина, продивіться саме ті сайти чи канали в YouTube. Запитуйте, що він/вона сьогодні дізнались нового, що сьогодні обговорюється в Інтернеті тощо.

§ Інформація, яка розміщується про дітей чи дітьми в Інтернеті, як правило, надовго залишається доступною для будь-кого у світі. Це може загрожувати безпеці, приватному життю, гідності дитини або по-іншому робити її вразливою на всіх етапах життя. Розробіть власні правила приватності родини та домовтеся не розміщувати особисту інформацію в Інтернеті (домашню адресу, телефон, дату народження, особисті фотографії і фотографії свого будинку, тощо).

§ Поговоріть зі своїми дітьми про друзів, з якими вони спілкуються в он-лайні, довідайтесь як вони проводять дозвілля і чим захоплюються.

§ Наполягайте на тому, щоб ваші діти ніколи не погоджувалися зустрічатися зі своїм он-лайновим другом без Вашого відома.

§Переконайтеся, що діти консультуються з Вами, щодо будь-яких фінансових операцій, здійснюючи замовлення, купівлю або продаж через Інтернет мережу.

§ Інформуйте дітей стосовно потенційного ризику під час їх участі у будь-яких іграх та розвагах.

Використовуючи ці рекомендації, Ви маєте нагоду максимально захистити дитину від негативного впливу всесвітньої мережі Інтернет. Але пам’ятайте, Інтернет, це не тільки осередок розпусти та жорстокості, але й найбагатша в світі бібліотека знань, розваг, спілкування та інших корисних речей. Ви повинні навчити свою дитину правильно користуватися цим невичерпним джерелом інформації.

Та найголовніше, дитина повинна розуміти, що Ви не позбавляєте її вільного доступу до комп’ютера, а, насамперед, оберігаєте. Дитина повинна Вам довіряти.

 

                                                                                                                                         

     

Пам’ятка щодо забезпечення особистої безпеки дітей влітку

 

1. Під час перебування на вулиці в літній день захищайте голову дитини панамою.

2. Регулюйте перебування дитини під сонцем, щоб запобігти опікам шкіри.

3 Дозуйте перебування дитини у воді, щоб організм не переохолоджувався.

4. Не залишайте дитину без нагляду біля водойми.

5. Не дозволяйте купатися та стрибати у воду в неперевірених місцях.

Інформація щодо підвищення рівня обізнаності батьків та підлітків з проблем сексуального насильства над дітьми онлайн і офлайн

https://childfund.org.ua/diialnist/shkola-bezpeki-tyam

Форма входу

Пошук

Календар

«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 68

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0